-
1 стрій
ч(род. відм. строю) військ. line, order, formationбойовий стрій — fighting order, line of battle
розгорнутий стрій — line, line formation
стрій "клином" — wedge formation; ав. stagger formation
стрій кільватера мор. — line ahead; амер. column
в строю — on the line; in service; мор. in commission
перебувати в строю — to last, to remain at duty
-
2 стрілчастосклепінний
техн. стрельчатосво́дныйУкраїнсько-російський політехнічний словник > стрілчастосклепінний
-
3 expert
1. n1) спеціаліст, фахівець2) знавець, експерт3) амер., військ. відмінний стрілець, стрілець 1-го класу2. adj1) досвідчений, знаючий, обізнаний; висококваліфікований2) визначений фахівцем (експертом)expert opinion — висновок фахівця; експертиза
* * *I n1) фахівець; експертexpert evidence — юp. показання експертів ( у суді)
2) знавець; умілець3) aмep.; вiйcьк. відмінний стрілець, стрілець 1-го класуII a1) досвідчений, знаючий; ( високо)кваліфікований2) даний фахівцем або експертомIII v; амер.expert opinion — висновок фахівця; експертиза; експертний висновок
1) піддавати експертизі, вивчати -
4 sharpshooter
nвідмінний стрілець; снайпер* * *nвідмінний стрілець; снайпер -
5 expert
I n1) фахівець; експертexpert evidence — юp. показання експертів ( у суді)
2) знавець; умілець3) aмep.; вiйcьк. відмінний стрілець, стрілець 1-го класуII a1) досвідчений, знаючий; ( високо)кваліфікований2) даний фахівцем або експертомIII v; амер.expert opinion — висновок фахівця; експертиза; експертний висновок
1) піддавати експертизі, вивчати -
6 forager
n1) фуражир2) вісник3) кашкет4) ент. мурашка-фуражир* * *n1) фуражир2) кашкет3) pl; вiйcьк.; icт. розсипний кінний стрій, лава4) = foraging ant -
7 forager
-
8 sharpshooter
nвідмінний стрілець; снайпер -
9 охотник
1) до чего - охочий до чого, ласий на що, до чого, голінний, квапний до чого, на що, радий (знати, робити и т. д. що). [Охочий до книжки, до науки. Я на сон голінний. Раде знать було все (Тесл.)]. Рисковать жизнью я не -ник - життям важити я не охочий. Быть -ком до чего - бути охочим до чого, ласим на що, ласитися на що. Срв. Любитель;2) ловець (-вця), мисливець (-вця), мисливий (-вого), вловчий (-чого), стрілець (-льця), гал. польованець (-нця);3) (волонтёр) охочий. [Бо на Вкраїні в нас, бувало, у козаки охочі йшли (Шевч.)].* * *Iмисли́вець, -вця; мисли́вий, -ого; ( ружейный стрелок) стріле́ць, -льця́IIморско́й \охотник — мор. морськи́й мисли́вець, ка́тер-мисли́вець
1) ( доброволец) охо́чий, -ого2) (любитель) охо́чий; голі́нний; (падкий до чего-л.) ла́сий -
10 коренной
1) см. Корневой 1;2) перен. (основной) корінний, докорінний, осно[і]вний, (исконный) первісний, споконвічний. [Одне з корінних завдань (Касян.). Треба докорінних способів шукати, як з коренем вирвати лихо (Єфр.)]. -ная причина - корінна (основна) причина. -ное различие - основна відмінність (різниця). -ным образом - в корені, ґрунтовно. -ное (радикальное) средство - докорінний (радикальний) спосіб (-собу). -ной закон - осно[і]вний закон. -ной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка). -ная лошадь - см. Коренник 1. -ной парус (на речных судах) - середнє (велике) вітрило. -ная рыба - крутосолінка. -ной уксус - перегінний оцет, міцний (перегнаний, перепущений) оцет (р. оцту). -ной житель - тубілець (-льця), осадник, тутешній з діда-прадіда, краянин. -ное население - тубільці (-ців), корінна людність (-ности). [У Київі стрівалися між собою аж три національності - корінна місцева українська, польська й російська (Єфр.)]. -ной киевлянин - природний (прирожденний, родимий) киянин. -ной дворянин - дворянин давнього роду (з діда- прадіда), родовий (предковічний) дворянин. -ной сват - молодої батько, батько нареченої. - ное слово, грам. - корінне слово. -ной слог, грам. - кореневий склад. -ной язык - рідна мова. -ное месторождение, -ные породы, геол. - первісне родовище, первісні породи (материк). -ной вал, подшипник, техн. - головний вал (-ла), головна вальниця;3) сущ. - см. Коренник 1.* * *1) прил. корінни́й; ( радикальный) докорі́ннийкоренны́м о́бразом — докорі́нно; ( в корне) у ко́рені
2) см. коренник 1) -
11 военный
1) військовий. [Військова служба. Військовий міністр. Військові часи]. В. Устав - військовий статут. Находиться на -ной службе - служити у війську. Обучаться -ным приёмам - муштруватися, навчатися військової муштри;2) (добытый на войне) військовий, бойовий. [Бойова (військова) здобич]. Театр военных действий - войовище.* * *1) ( относящийся к войне) воє́нний; (преим. предназначенный для нужд войны) військо́вий и військови́й\военный заво́д — військо́ви́й (воє́нний) заво́д
\военный коммуни́зм — ист. воє́нний комуні́зм
\военный кора́бль — військо́ви́й (воє́нний) корабе́ль
2) (относящийся к армии; воинский) військо́ви́й\военный долг — військо́ви́й обо́в'язок
\военный трибуна́л — військо́ви́й трибуна́л
3) в знач. сущ. військо́ви́й, -ко́во́го, військови́к, -а, воя́к, -а -
12 time
1. n1) час2) час (міра тривалості)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
mean time — середній (сонячний) час
3) період часуfor a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу
in no time, in less than no time — дуже швидко, умить
for the time being — поки що; до певного часу
one time and another — іноді, час від часу
time of orbiting — астр. час обертання штучного супутника
4) сезон, пора5) година, точний часwhat is the time?, what time is it? — котра година?
to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)
to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)
6) момент, митьat the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно
some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь
7) час прибуття (від'їзду)8) строк, термінin (амер. on) time — у строк, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку
behind time — пізно, із запізненням
to make time — амер. прийти вчасно (за розкладом)
(it is) high time — саме час, давно пора
it is time to go to bed — пора (час) іти спати
the time is up — строк (термін) закінчився
time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається
9) доба, епоха, ераat all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи
from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен
10) вікat his time of life — в його віці, в його роки
11) період життя12) вільний час, дозвілляto have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися
to beguile (to while away) the time — коротати час
13) робочий часto work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день
14) плата за працю15) нагода, сприятливий момент17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм18) бібл. рік19) разevery time — щоразу, кожного разу
at a time — разом, одночасно
time after time — повторно, тисячу разів
nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків
two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять
time fire — військ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі
time in — спорт. відновлення гри після взятого часу
time out — спорт. хвилинна перерва
time schedule — розклад (руху поїздів тощо); графік
time trouble — шах. цейтнот
to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою
on time — амер. у розстрочку, на виплат
to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)
to sell time — амер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)
to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд
to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час
to talk against time — говорити, щоб виграти час
in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом
in bad time — невчасно; пізно, із запізненням
to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією
time cures all things — час — найкращий лікар
it beats my time — амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння
time is money — присл. час — це гроші
2. v1) вибирати час; розраховувати за часом2) призначати (визначати) час; приурочуватиthe train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку
3) ставити (годинник)4) регулювати, установлювати темп5) засікати час; хронометрувати6) визначати тривалість7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)9) тех. синхронізувати* * *I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
13 струнный
стру́нний\струнныйый орке́стр — стру́нний орке́стр
-
14 часовой
I прил.1) годи́нний2) ( почасовой) погоди́нний3) ( стоящий на часах) воен. вартови́й, чатови́й, карау́льнийII(прил.: относящийся к часам) годиннико́вийIII в знач. сущ. воен.часова́я стре́лка — годиннико́ва стрі́лка, стрі́лка годи́нника
вартови́й, -о́го, вартівни́к, -а, чатови́й, карау́льний, -ого; сті́йчик -
15 шов
joint, jointing, juncture, seal гидр., seam* * *шов м.1. seamбез шва — seamless2. ( в кирпичной или каменной кладке) jointзаде́лывать шов — make off [stop] a jointзаполня́ть шов раство́ром — grout a jointрасполага́ть швы вразбе́жку — break jointsрасшива́ть шов — point a jointуплотня́ть шов чека́нкой — caulk a joint3. ( сварной) weld4. ( кровельный) seamконопа́тить шов — tighten a seam5. ( заклёпочный) jointбарье́рный шов мор. — crack arrester, crack stopperшов в замо́к, кро́вельный — lock seamдеформацио́нный шов — movement [functional] jointзаклё́почный шов — rivet(ed) jointзачека́нивать заклё́почный шов — caulk a rivet(ed) jointконопа́тить заклё́почный шов — tighten a rivet(ed) jointзаклё́почный шов внахлё́стку — lap riveted jointзаклё́почный шов вприты́к [встык] ( ненормативный термин) — butt rivet(ed) jointзаклё́почный, двухря́дный шов — double-rivet(ed) jointзаклё́почный, двухсре́зный шов — double-shear rivet(ed) jointзаклё́почный, многосре́зный шов — multiple-shear rivet(ed) jointзаклё́почный, одноря́дный шов — single-row rivet(ed) jointзаклё́почный, односре́зный шов — single-shear rivet(ed) jointзаклё́почный, пло́тный шов — tight rivet(ed) jointзаклё́почный, про́чный шов — strength rivet(ed) jointзаклё́почный шов с двумя́ накла́дками — double-cover-plate butt (riveted) jointзаклё́почный шов с одно́й накла́дкой — single-cover-plate butt (riveted) jointзаклё́почный, ша́хматный шов — staggered rivet(ed) jointклеево́й шов рез. — glue lineкомпенсацио́нный шов — ( при сжатии) control [contraction] joint; ( при расширении) expansion jointоткры́тый шов стр. — exposed jointшов, па́яный (мя́гким припо́ем) — soldered seamшов, па́яный (твё́рдым припо́ем) — brazed seamсварно́й шов1. (металл, заполняющий разделку и соединяющий свариваемые детали) weldвыгла́живать сварно́й шов — dress a weld to a smooth profileвыполня́ть сварно́й шов — make a weldзаверши́ть сварно́й шов — complete a weldзачища́ть сварно́й шов шлифова́нием — dress a weld by grindingконтроли́ровать ка́чество сварно́го шва — check a weldконтроли́ровать ка́чество сварно́го шва без разруше́ния образца́ — inspect [test] a weld non-destructivelyконтроли́ровать ка́чество сварно́го шва рентге́ном — radiograph a weld for defectsконтроли́ровать сварно́й шов на нали́чие тре́щин ме́тодом кра́сок — crack-detect a weld by the penetrant-dye methodоплавля́ть пове́рхность сварно́го шва — wash a weldоплавля́ть сварно́й шов — wash a weldприменя́ть сварно́й шов для выполне́ния какого-л. соедине́ния — apply a weld to a jointпроко́вывать сварно́й шов ( в контактной сварке) — upset-forge the components [pieces] togetherсмыка́ть [замыка́ть] (кольцево́й) сварно́й шов — link up a (circumferential) weld2. (схематическое представление, линия шва) (welded) seamвсе сварны́е швы резервуа́ра выполня́ются электрошла́ковой сва́ркой — all seams on the vessel are electroslag-weldedе́сли выполне́ние сварно́го шва с двух сторо́н затруднено́, … — where a seam is not accessible for welding from both sides, …сварно́й шов без дефе́ктов — sound weldсварно́й шов без усиле́ния — flush weldсварно́й шов, вы́полненный ме́тодом короткоза́мкнутой дуги́ — dip-transfer weldсварно́й шов, выполня́емый в заводски́х усло́виях — shop weldсварно́й шов двусторо́нний — double-sided weldсварно́й шов кольцево́й — circumferential [girth] weldсварно́й шов конта́ктной сва́рки — resistance weldсварно́й шов конта́ктной сва́рки, релье́фный — (resistance) projection weldсварно́й шов конта́ктной сва́рки, ро́ликовый — (resistance) seam weldсварно́й шов конта́ктной сва́рки, ро́ликовый, преры́вистый — (resistance) stitch weldсварно́й шов конта́ктной сва́рки, стыково́й шов — resistance upset(-butt) weldсварно́й шов конта́ктной сва́рки, стыково́й с оплавле́нием — resistance flash(-butt) weldсварно́й шов конта́ктной сва́рки, то́чечный — (resistance) spot weldсварно́й шов корнево́й — root weld, root run of a weldсварно́й шов многопрохо́дный — multipass [multirun] weldсварно́й шов многосло́йный — multiplebead [multilayer] weldсварно́й шов монта́жный ( выполняемый на стройплощадке) — field [erection] weldсварно́й шов непреры́вный — continuous weldсварно́й шов ни́жний — downhand [flat] weldсварно́й шов облегчё́нный — concave weldсварно́й шов однопрохо́дный — single-pass [single-run] weldсварно́й шов односторо́нний — single-sided weldсварно́й шов пло́тный — (pressure-)tight weldсварно́й шов подва́рочный — back-up weldсварно́й шов попере́чный — circumferential [girth] weldсварно́й шов потоло́чный — overhead weldсварно́й шов преры́вистый — intermittent weldсварно́й шов прихва́точный — tack (weld)сварно́й шов про́бный — test weldсварно́й шов проплавно́й — full-penetration weldсварно́й шов прорезно́й — slot weldсварно́й шов про́чно-пло́тный — composite weldсварно́й шов про́чный — strength weldсварно́й шов равнопро́чный ( с основным металлом) — full-strength weldсварно́й шов с за́данным проплавле́нием — controlled penetration weldсварно́й шов с неглубо́ким прова́ром — shallow weldсварно́й шов с по́лным проплавле́нием — complete-penetration weldсварно́й шов стыково́й — брит. butt weld; амер. groove weldсварно́й шов стыково́й, без зазо́ра — closed butt [closed groove] weldсварно́й шов стыково́й, без ско́са кро́мок — square-butt [square-groove] weldсварно́й шов стыково́й, по отборто́вке — flange (butt) weldсварно́й шов стыково́й, с зазо́ром — open-butt [open-groove] weldсварно́й шов стыково́й, со ско́сом кро́мок — bevel-butt [bevel-groove] weldсварно́й шов стыково́й, торцево́й — edge weldсварно́й шов стыково́й, торцево́й, с отборто́вкой кро́мок — flanged(-preparation) weldсварно́й шов тавро́вого соедине́ния — tee (butt) [T(-butt) ] weldсварно́й шов углово́го соедине́ния — corner weldсварно́й шов углово́й — fillet weldсварно́й шов углово́й, в ло́дочку — gravity(-position) fillet weldсварно́й шов углово́й, ни́жний — брит. inclined fillet weld; амер. horizontal fillet weld (Примечание. Downhand и flat относятся только к стыковы́м швам)сварно́й шов углово́й, норма́льный — flush fillet weldсварно́й шов углово́й, тавро́вого соедине́ния — T-fillet weldсварно́й шов углово́й, фла́нговый — longitudinal [side] fillet weldсварно́й шов уси́ленный — convex [reinforced] weldсварно́й шов ша́хматный — staggered weldтемперату́рный шов — ( на расширение) expansion joint; ( на сжатие) contraction jointтехнологи́ческий шов стр. — construction jointуса́дочный шов — shrinkage strip -
16 band
[bænd] I 1. n1) та́сьма́, стрі́чка; поясо́к; сму́жка; око́лиш; о́бід, обру́чfaggot band — в'я́зка хми́зу
2) тех. вало́к, ва́лик; стри́жень3) ел. сму́га часто́т4) attr. стрічкови́йband brake — стрічкове́ гальмо́
band conveyer — стрічкови́й транспорте́р
2. vband filter — стрічкови́й фільтр
1) зв'я́зувати2) заст. перев'я́зуватиII 1. n1) загі́н; гру́па люде́й2) орке́стрstring band — стру́нний орке́стр
3) ба́нда4) згра́я••when the band begins to play розм. — коли́ ситуа́ція стає́ серйо́зною
band wagon амер. розм. — сторона́, що взяла́ верх ( на виборах тощо)
2. vto be [to get into] the band wagon — примкну́ти (приста́ти) до ру́ху, яки́й ма́є ша́нси на у́спіх
об'є́днувати(ся); збира́тися ( часто to band together) -
17 mural
1. nфреска2. adj1) стінний2) прямовисний, стрімкий* * *I nфреска; стінний розписII a -
18 rush
n ч. ім'яРаш* * *I n1) стрімкий рух, натиск, напір3) погоня ( за чим-небудь), посилене прагнення ( до чого-небудь)a rush for gold, gold rush — золота лихоманка
4) (for, on) великий попит5) напруга; поспіх6) aмep.; cл. змагання7) вiйcьк., cпopт. стрімка атака8) вiйcьк. перебіжка9) вiйcьк. прорив10) гipн. прорив ( води або слабкої породи у виробці); раптове осідання ( покрівлі)11) pl; кiнo; жapг. "потоки", поточний знімальний матеріал ( фільму)12) aмep. збудження, піднесення; кайф ( після прийому наркотику); екстаз; захват, насолодаII v1) кидатися, прямувати, направлятися; мчати; нестися; мчати щодуху ( кінний спорт)2) тягти, протаскувати, проводити поспіхомto rush a bill through Parliament — поспіхом провести законопроект через парламент; діяти занадто поспішно; зробити, виконати, здійснити терміново, поспіхом
3) квапити, змушувати швидко робити ( що-небудь); квапити, змушувати швидше йти, рухатися; швидко доставляти4) нахлинути, наринути ( про почуття)5) взяти з боєм; захопити силою; вiйcьк. брати стрімким натиском; cпopт. стрімко атакувати ворота супротивника6) вiйcьк. робити перебіжки7) віяти поривами ( про вітер)9) aмep.; cл. завзято залицятися; бігати ( за ким-небудь); aмep.; cл.; жapг. залучати до земляцтваIII n1) очерет; бoт. оситняк, ситник2) дрібниця, дріб'язокIV v1) покривати, устеляти очеретом2) зв'язувати очеретом; робити що-небудь з очерету -
19 rush
I n1) стрімкий рух, натиск, напір3) погоня ( за чим-небудь), посилене прагнення ( до чого-небудь)a rush for gold, gold rush — золота лихоманка
4) (for, on) великий попит5) напруга; поспіх6) aмep.; cл. змагання7) вiйcьк., cпopт. стрімка атака8) вiйcьк. перебіжка9) вiйcьк. прорив10) гipн. прорив ( води або слабкої породи у виробці); раптове осідання ( покрівлі)11) pl; кiнo; жapг. "потоки", поточний знімальний матеріал ( фільму)12) aмep. збудження, піднесення; кайф ( після прийому наркотику); екстаз; захват, насолодаII v1) кидатися, прямувати, направлятися; мчати; нестися; мчати щодуху ( кінний спорт)2) тягти, протаскувати, проводити поспіхомto rush a bill through Parliament — поспіхом провести законопроект через парламент; діяти занадто поспішно; зробити, виконати, здійснити терміново, поспіхом
3) квапити, змушувати швидко робити ( що-небудь); квапити, змушувати швидше йти, рухатися; швидко доставляти4) нахлинути, наринути ( про почуття)5) взяти з боєм; захопити силою; вiйcьк. брати стрімким натиском; cпopт. стрімко атакувати ворота супротивника6) вiйcьк. робити перебіжки7) віяти поривами ( про вітер)9) aмep.; cл. завзято залицятися; бігати ( за ким-небудь); aмep.; cл.; жapг. залучати до земляцтваIII n1) очерет; бoт. оситняк, ситник2) дрібниця, дріб'язокIV v1) покривати, устеляти очеретом2) зв'язувати очеретом; робити що-небудь з очерету -
20 порядок
порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.* * *1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд
для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться
наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад
приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що
приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)
в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися
э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно
2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́вапоря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в
3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно
\порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня
по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно
идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)
4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́докв спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно
5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́дусоображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння
два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к
напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт
6) воен. поря́док7) биол. поря́док8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́
См. также в других словарях:
іменний цінний папір — цінний папір, власник якого має бути відомим емітенту, що веде чи доручає своєму уповноваженому вести іменний реєстр з відомостями про всіх власників цінних паперів … Глосарій термінів фондового ринку
мінний — а, е. Прикм. до міна II. || Який стріляє мінами. || Такий, за якого застосовуються міни. •• Мі/нне по/ле місцевість, де закладено міни, а також ділянка моря, озера з мінним загородженням … Український тлумачний словник
Харьков — У этого термина существуют и другие значения, см. Харьков (значения). Город Харьков укр. Харків Флаг Герб … Википедия
хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… … Архітектура і монументальне мистецтво
Операция «Висла» — Мемориальная табличка об «операции Висла» на польском и украинском языках (Низкие Бескиды) Операция «Висла» (польск. Akcja Wisła) военно административная акци … Википедия
Книги о Харькове — Координаты: 50°00′ с. ш. 36°15′ в. д. / 50° с. ш. 36.25° в. д. … Википедия
Книги о Слобожанщине — Координаты: 50°00′ с. ш. 36°15′ в. д. / 50° с. ш. 36.25° в. д. … Википедия
Книги о Харьковской губернии — Координаты: 50°00′ с. ш. 36°15′ в. д. / 50° с. ш. 36.25° в. д. … Википедия
Книги о Харьковской области — Координаты: 50°00′ с. ш. 36°15′ в. д. / 50° с. ш. 36.25° в. д. … Википедия
Литература о Слобожанщине — Координаты: 50°00′ с. ш. 36°15′ в. д. / 50° с. ш. 36.25° в. д. … Википедия
Литература о Харькове — Координаты: 50°00′ с. ш. 36°15′ в. д. / 50° с. ш. 36.25° в. д. … Википедия